Блаженніший Митрополит Онуфрій відповідає на актуальні питання про Великий піст
Навіщо дотримуватися посту та обмежувати собі? Як не перетворити піст на дієту? Головні правила постування для сімейних людей. Кому можна послабити тілесний піст? Як не впасти у фарисейство? Ознаки того, що ми проводимо піст правильно.
Інформаційно-просвітницький відділ УПЦ публікує інтерв’ю Предстоятеля УПЦ, Митрополита Київського та всієї України Онуфрія для «Церковної православної газети».
Навіщо дотримуватися посту
– Ваше Блаженство, з історії Церкви відомо, що апостольські правила приписують дотримуватися Святої Чотиридесятниці. Чому Великий піст є таким важливим для християнина?
– Ми сприймаємо Великий піст як час особливо інтенсивної боротьби, духовного подвигу, через який християнин вчиться обмежувати собі та жертвувати собою заради Господа. Очищаючи свою душу, свої думки і почуття, кожен православний починає розуміти: без благодатної Божої допомоги ми не зможемо бути такими, якими нас хоче побачити Небесний Батько. А це, у свою чергу, призводить до смирення, щирої молитви та глибокого покаяння.
Піст був освячений Самим Господом Ісусом Христом: перед виходом на громадське служіння Він протягом сорока днів постував, перебуваючи в пустелі. Також не варто забувати, що перша заповідь, яка була дана нашим праотцям ще в раю, стосувалася посту: І заповів Господь Бог людині, сказавши: від всякого дерева в саду ти будеш їсти, а від дерева пізнання добра і зла не їж від нього, бо в той день, коли ти з’їси від нього. Ця заповідь повинна була навчити слухняність. Адже ніхто з нас не має у самому собі джерела життя. Ми створені Богом і живемо Його благодаттю. Церква, визначаючи необхідність посту, виховує слухняність Богу, допомагає стати духовно чистішими та кращими, щоб підготуватися до зустрічі свята Світлого Христового Воскресіння.
Як не перетворити піст на дієту
– Коли йдеться про Великий піст, світські ЗМІ та лікарі розповідають про його користь для здоров’я…
– Справді, багато хто постує, оскільки піклується про своє фізичне здоров’я. Недарма лікарі називають Великий піст «масовим лікуванням народу». Адже багато хвороб виникають через черевоугодництво. Однак ще більше хвороб походить від нестриманості духовної, коли людина віддається ліні, заздрості, гордості, гніву… Важливо пам’ятати: сенс посту – в утриманні не тільки від скоромної їжі, а й від гріховних помислів та бажань. Необхідно, щоб постували всі наші чуття та члени – зор, слух, мову, руки та ноги, віддаляючись від усього порожнього та непотрібного.
Щоб піст не перетворювався лише на лікувальне голодування, його необхідно поєднувати з молитвою, покаянням та причастям. Тільки так ми очищаємо своє серце і з’єднуємося з Господом Ісусом Христом, освячуючи і душу, і тіло. Святі отці кажуть, що піст і молитва – два духовні крила, які підносять людину до Бога. Піст і молитва, за словом Господа нашого Іісуса Христа, – сильне зброя християнина проти духів злості піднебесної (див.: Мт. 17: 21).
Обмеження чи свобода?
– Чому багато хто не наважується накласти на собі сорокаденний піст? Чим це викликано?
– Таке небажання викликане найчастіше відсутністю досвіду. Ті, хто вже не один рік постують, добре знають: внаслідок обмеження від надмірності в їжі та віддалення від життєвої суєти відбувається очищення душі, наближення до Бога, наповнення серця духовною радістю. Ті, котрі такого досвіду не мають, повинні зробити зусилля, взяти на собі посильний піст, порадившись зі священиком. Тоді й для них відкриється цей духовний досвід, і наступні пости вони будуть чекати з радістю.
– Дивлячись на життя християн, у людей, які не вірують, часом виникають запитання: чому в Церкві стільки заборон та обмежень? Чи не є вони порушеннями свободи людини, і без того скутої складними життєвими обставинами?
– Про порушення свободи людини церковними приписами, як правило, говорять ті, хто не бажає розлучатися зі своїми гріховними звичками та схильностями, ті, хто є рабами гріха. А ті, хто хоче звільнитися від смертоносної дії гріха, мужньо підкоряють собі правилам Церкви, які ведуть до життя, оскільки вони розуміють, що заборони та обмеження в Церкві – це засоби досягнення справжньої свободи, свободи в Бозі, свободи, яка піднімає до того, щоб бути із Христом у Його Царстві.
Головні правила посту для сімейних людей
– Що б Ви порадили людям сімейним? Як правильно провести піст з огляду на зайнятість на роботі та домашні клопоти?
– Під час посту потрібно більш зосереджено готуватися до сповіді, причащатися частіше, ніж зазвичай. Важливо визначити: що найбільше заважає йти до Бога, від чого необхідно позбутися і до чого докласти своїх духовних зусиль. За благословенням духівника потрібно визначити необхідну міру посту для дорослих членів сім’ї та для дітей. Важливо врахувати: піст повинен бути під силу, він призваний дарувати радість, а не бути предметом суперечок та недовольства. Якщо один із подружжя ще не прийшов до розуміння необхідності постувати, то інший повинен постувати так, щоб не дратувати свою половинку докорами чи похмурим виглядом. Правильний піст
здійснюється у терпінні, любові та смиренності. Тоді стосунки між подружжям, батьками та дітьми стають міцнішими та теплішими. Цьому сприяють спільні участі у великописних богослужіннях і сімейне великопісне молитовне правило. Ніщо так не об’єднує як спільна молитва. Звичайно ж, при цьому потрібно враховувати сили шкірного, не накладати «непосильних тягарів» на тих, хто слабший.
– Що можна включити у сімейне великопісне правило?
– Насамперед, потрібно читати Євангеліє та Псалтир, молитися про дарування світові нашій країні. Тим, хто не може бути присутнім на читанні Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського, добре було б увечері читати його у сімейному колі. Також треба знайти годину для спільного читання євангельських тлумачень, творів святих отців і житий святих. Ще раз хочу наголосити: спільна сімейна молитва піднімає стосунки між членами сім’ї на новий, більш високий духовний рівень.
Не впасти у фарисейство
– Як під час посту не впасти у фарисейство?
– Ще у Своєму земному житті Христос застерігав учнів від закваски фарисейської (Лк. 12: 1). Це важливо пам’ятати і під час посту. Утримання в їжі, якому ми часто приділяємо найбільше уваги, – лише засіб для досягнення головної мети – зміни, очищення, зцілення душі та наближення до Бога. Якщо тільки ззовні постуємо, а в серці панує роздратування, осуд, вихваляння, заздрість тощо, тоді ми – фарисеї та лицеміри. Такої посади духовної користі не приносити. До тілесного посту необхідно приєднати молитву, покаяння, участь у Богослужіннях та Таїнствах Церквних, співчутливе ставлення до потреб своїх близьких. Такий піст буде корисним та рятівним.
Послаблення у піст
– Кому дозволено послаблювати свій тілесний піст?
– Піст послаблюється для хворих, дітей, вагітних, матерів-годувальниць, а також для тих, хто займається важким фізичним трудом. Ті, хто не може дотримуватися належної міри посту в їжі (через певні обставини), повинні порадитися з духівником та лікарем. Потрібно виходити з того, що піст спрямований на смирення плоті, але не на умертвіння її, на позбавлення від пристрастей та гріхів, але не від дару життя.
Провести піст з максимальною користю
– Великий піст, незважаючи на свою протяжність, минає досить швидко. Наближаючись до Пасхи, зазвичай розумієш: провів час не так як хотілося, не все було виконано, що заплановано…
– У кількісному вимірі Великий піст – духовна десятина від річного кола нашої життя. Це наша жертва Богові. Час посту потрібно посвятити Господу, відкласти убік усі, крім найнеобхідніших життєвих справ. Потрібно часто причащатися, постійно стежити за своєю душею, озброюватися проти власних уподобань.
Ми повинні щодня випробовувати свою совість і відзначати, що зроблено сьогодні, що має бути зроблено завтра, у чому вдалося виправитися. Духовна робота – щоденна праця, яку не можна відкладати на потім. Інакше користь буде незначною. А почуття недоволення собою, своїм подвигом – це краще і правильніше, ніж почуття самодоволеності.
– Що ще можна додати нам до великописних подвигів, щоби наш піст був більш досконалим?
– Служіння ближньому. Час посту – це ще година милосердя та допомоги тим, кому погано. Озирніться навколо: серед рідних, сусідів та співробітників знайдете тих, хто потребує розрадливого слова та співчуття. Будьте уважними до тих, кого посилає вам Господь, виявляйте своє милосердя.
Пам’ятайте, що ми покликані змінитись і перетворитись. Великий піст – своєрідний камертон для настроювання душі на духовний лад. І цей настрій нам потрібно зберігати якнайдовше і після завершення Святої Чотиридесятниці.
Записавши
протоієрей Владислав Софійчук

